Сторінка фізінструктора
Фізкультурні заняття проводяться увсіх вікових гурпах, переважно в першій половині дня. залежно від віку змінюється ітривалість занять з фізкультури:
- для дітей 3-го року життя - 15-20 хв;
- для дітей 4-го року життя - 20-25 хв;
- для дітей 5-го рок ужиття - 25-30 хв;
- для дітей 6-го року життя - 30-35 хв.
Заняття з фізкультури є щоденнимим. Вони проводяться двічі на тиждень за загальним розкладом занять, та тричі - під час прогулянок, поза навчальною діяльністю.
Спортивно-ігровий комплекс — лідер серед домашніх методів оздоровлення, що дає змогу стати міцнішим, спритнішим, гнучкішим. Заняття на комплексі допоможуть дитині сформувати поставу, зміцнити м'язи ніг, спини, живота, рук, позбутися зайвої енергії. Загалом він сприяє повноцінному фізичному розвитку дитини.
Укомплектуйте спортивно-ігровий комплекс найнеобхіднішим: канатом, драбиною з мотузки, гумовою ліаною, гойдалкою, кільцями, турніком та дерев'яною драбиною. Мінімальний набір — дерев'яна драбина з турніком.
За можливості урізноманітніть домашній спортивно-ігровий комплекс. Установлення двох дерев'яних драбин дасть можливість дитині не просто підніматися і спускатися, а й перелазити з однієї на іншу. Похило розміщена на невеликій висоті дошка дасть мож-ливість з'їжджати.
Проконтролюйте, аби спортивно-ігровий комплекс був виготовлений із дерева твердих порід, це гарантія його міцності. Усе дерев'яне обладнання має бути відполірованими, вкритим олійною фарбою, гострі кути заокруглені для безпечності занять.
Розміри гімнастичних снарядів розраховуйте так, аби вони відповідали антропоме¬тричним даним дитини. Так, відстань між перекладинами драбини встановлюють з урахуванням росту дітей, діаметр перекладин має бути таким, щоб дитині було зруч¬но охопити його рукою.
Під час занять дитини на спортивно-ігровому комплексі покладіть на підлогу гімнас-тичний мат. Його можна замінити товстим килимом, матрацом, басейном із пластико-вими кульками. Це необхідно, аби під час зістрибування зі снарядів дитина не травму-валася, зокрема не пошкодила стопи.
Слідкуйте, аби там, де розташований спортивно-ігровий комплекс, не було предметів, які можуть розбитися або перешкоджати рухам дітей.
Перед заняттями та після них провітрюйте приміщення, де встановлено спортивно-ігровий комплекс.
Занадто збуджену дитину не допускайте до занять, оскільки вона не може сконцентру¬вати увагу й контролювати свої рухи. Спочатку заспокойте її.
Також придбайте мале фізкультурне обладнання: м'ячі різних розмірів, обруч, палицю, скакалку. Для розвитку правильної постави можна самим виготовити торбинки з піс¬ком для носіння на голові.
Вправи на снарядах упроваджуйте поступово: нехай спочатку дитина виконує їх під ва-шим наглядом, а після успішного опанування — самостійно.
Пам'ятайте, що заняття не повинні бути занадто тривалими. Вони мають піднімати на¬стрій дитини, але не втомлювати.
Обов'язково враховуйте бажання дитини, дозвольте їй самостійно обрати цікавий для себе вид спорту. Також зверніть увагу на здібності та темперамент дитини. Якщо при-мушувати дитину — вона буде перебувати в стані постійного стресу.
Обов'язково пройдіть з дитиною медичний огляд або проконсультуйтеся з лікарем. Навіть якщо дитина має вигляд абсолютно здорової, у неї можуть бути малопомітні проблеми, що за підвищених фізичних навантажень можуть стати серйозним захво-рюванням.
Запам'ятайте, якщо дитина повненька, то її ліпше віддати на дзюдо, а не на гімнастику. Коренастим дітям ліпше займатися боротьбою. У високих дітей гірша гнучкість, тому їм ліпше підійдуть волейбол, баскетбол або біатлон.
Вирішіть, якою буде кінцева мета усіх занять — усебічний розвиток та зміцнення здоров'я дитини або професійна спортивна кар'єра. Якщо вибір буде на користь другого варіанта, важливо розуміти, що іноді тренувальний процес шкодить інтелектуальним здібностям, а досягнути результатів може не кожна дитина.
Не налаштовуйтеся лише на один вид спорту, спробуйте кілька варіантів. Почніть зі спорткомплексів, які розташовані найближче до будинку.
Проаналізуйте відгуки про майбутнього тренера: його стиль спілкування з дітьми, рі¬вень професіоналізму, розумність фізичних навантажень. Під час першого відвідування поспілкуйтеся з ним, попросіть дозволу поспостерігати за заняттям.
Під час першого відвідування занять зверніть увагу на такі деталі:
• чи наявні всі умови для занять — душова, роздягальня тощо;
• наскільки професійно та безпечно обладнаний спортивний зал;
• чи групують дітей відповідно до фізичної зрілості та навичок;
• чи вимагає тренер, аби діти дотримувалися правил і використовували на¬лежні засоби захисту;
• чи виокремлює тренер час, аби діти могли розігрітися перед тренуванням і охолонути після заняття.
Зверніть увагу на те, в якому стані перебуває дитина після занять. Якщо щось насторо-жує, зокрема сильна втома, збудженість, біль у суглобах або м'язах, поговоріть з трене-ром, він має пояснити вам, чому так відбувається. Якщо у нього немає пояснень, звер-ніться до лікаря.
Пам'ятайте, в дошкільному навчальному закладі медична сестра може порадити, який вид спорту ліпше для вашої дитини з огляду на стан її здоров'я. А практичний психолог зможе дати поради з огляду на особливості характеру, темпераменту дитини.
1. Підтримуйте інтерес дитини до занять фізичною культурою, у жодному разі не проявляйте зневагу до фізичного розвитку, так як приклад дорослих в цьому питанні надзвичайно важливий.
Як ви ставитеся до фізичної культури, так буде ставитися до неї і ваша дитина. Часто дитина живе під вантажем заборон: “не бігай”, “не шуми”, “не кричи голосно”. Обмеження потреби у самовираженні особливо позначається на зниженні самооцінки і активності підростаючої людини.
Ви повинні добре знати потреби і можливості своєї дитини і як можна повніше враховувати їх.
2. Всебічно підтримуйте в своїй дитині високу самооцінку – заохочуйте будь-яке його досягнення, і у відповідь ви отримаєте ще більше зусиль.
Висока самооцінка – один із потужних стимулів для дитини виконувати будь-яку роботу, будь то домашнє завдання або ранкову гігієнічну гімнастику.
На заняттях фізичною культурою витримуйте єдину лінію поведінки «обох батьків», не допускайте протилежних розпоряджень (мама – “вистачить бігати”; тато – «побігай ще хвилин п’ять»).
Єдина думка батьків сприяє підвищенню інтересу дитини до фізкультурних занять.
3. Спостерігайте за поведінкою і станом своєї дитини під час занять фізичними вправами, спробуйте зрозуміти, чому дитина вередує, не виконує, здавалося б, елементарних розпоряджень батьків, яка причина її негативних реакцій (втома або якесь приховане бажання – наприклад, дитина хоче швидше закінчити заняття фізкультурою, щоб дивитися цікаву програму). Не шкодуйте часу і уваги на те, щоб встановити з нею душевний контакт.
4. У жодному разі не наполягайте на продовженні тренувального заняття, якщо дитина не хоче займатися. З’ясуйте причину відмови, виправте її і лише після цього продовжуйте заняття.
5. Не сваріть свою дитину за тимчасові невдачі.
Пам’ятайте: дитина робить тільки перші кроки в невідомому, для неї світі, а тому вона болісно реагує на те, що навколишні вважають її слабкою і невмілою. Дайте дитині зрозуміти, що ви поважаєте її почуття, бажання, думки і рахуєтеся з ними.
6. Визначте індивідуальні пріоритети дитини у виборі фізичних вправ.
Хоча практично всім дітям подобаються рухливі ігри, але деяким з них не вистачає якихось якостей, фізичної сили.
Не відмовляйте дитині в проханнях купити їй гантелі або навісну перекладину для підтягування (вона хоче наслідувати свого улюбленого героя книги або кінофільму в силі і спритності).
7. Не змінюйте занадто часто набір фізичних вправ, нехай дитина виконує комплекс вправ, що їй подобається, як можна більше, щоб міцно засвоїти вивченi рухи.
8. Вимагайте, щоб дитина, дотримуючись культури виконання фізичних вправ, не допускала недбалості, виконання абияк, все робила “на відмінно”.
9. Не перевантажуйте дитину, враховуйте її вік, настрій, бажання. Не застосовуйте до неї суворих заходів, намагайтеся привчати її до фізичної культури власним прикладом.
10. Пам’ятайте три непорушних правил закону, які повинні супроводжувати вас у вихованні дитини: розумiння, любов i терпiння!!!
